1209: міське право, п’ять кварталів і шлях до Ганзи

На початку XIII століття штадівські міщани скористалися суперечкою між Вельфами та бременськими архієпископами — і дістали власне право. За кілька десятиліть тут з’явилися ратуша, портовий басейн і конституція. До Ганзи місто пристало рано, але зрештою втратило членство саме через англійських торговців сукном.

Імператор, архієпископ і привілей

Після падіння Генріха Лева Штаде десятиліттями був предметом суперечки між Бременським архієпископством і Вельфами. Місто стояло, сказати б, між двома панами — і саме це давало йому свободу маневру. 1209 року імператор Оттон IV, сам із Вельфів, надав Штаде міське право. Коли графство після угод і договорів остаточно повернулося до бременської церкви, архієпископство 1236 року підтвердило це право й згодом дало місту дві цінні поступки: складське право, яке змушувало проїжджих купців виставляти товар на продаж у Штаде, і звільнення від військової повинності, тобто від обов’язку постачати володареві вояків.

Рукопис штадівського міського права уклали 1279 року; він і досі зберігається в міському архіві. Того ж року рада ухвалила власну конституцію — так звані штадівські статути. Вони встановлювали, що раду обирають раз на рік, хоча право голосу мали тільки самі радники. Міщанською демократією це не було, але дало частку самоврядування, яка зміцнила місто проти графа й єпископа.

П’ять кварталів, п’ять церков

Середньовічний Штаде складався з п’яти дільниць, і кожна мала свою церкву. Біля теперішнього Pferdemarkt лежав монастирський квартал довкола монастиря св. Юрія. Далі, уздовж нинішньої Hökerstraße, тягнувся купецький квартал із церквою Ss. Cosmae et Damiani. Довкола St. Wilhadi простягалася дільниця бременського єпископа. У північній частині Старого міста жили рибалки при St. Nicolai, і, нарешті, був графський підзамковий квартал зі St. Pankratii.

Із тих п’яти церков донині стоять лише дві: St. Cosmae і St. Wilhadi. Натомість назви кварталів живуть у вулицях і площах. Хто нині йде від Pferdemarkt через Hökerstraße до порту, проходить монастирський і купецький квартали XIII століття.

Місто наростає на воді

Місця на відрозі ґесту бракувало. Тож штадівці підсипали ґрунт маршів і збільшили міську територію більш ніж на третину. Ратуша існувала вже у XIII столітті; теперішня Altes Rathaus походить від будівлі, вперше згаданої в документі 1279 року й зведеної, ймовірно, незадовго до того. Близько 1300 року порт дістав розширений басейн із бічними набережними мурами — майже такий, який старий ганзейський порт має нині. Щоб судна могли дістатися сюди, від XV століття Швінґе кілька разів поглиблювали.

Соціальна опіка теж рано мала своє місце: від 1307 року засвідчено лепрозорій, з якого 1319-го постала фундація св. Гертруди. Її будівля впала жертвою аж 1712 року — під час данської облоги. Від 1361 року місто якийсь час мало право укладати власні союзи, що для міста під єпископською владою було неабиякою самостійністю.

У Ганзі

Ганза була не державою, а спілкою переважно північнонімецьких купців, яка від середини XII до середини XVII століття дбала про безпечні торгові шляхи та спільні інтереси за кордоном. У часи найбільшого розквіту до неї належало майже 300 морських і суходільних міст; її символом став коґ. Штаде входив до Ганзи ще змолоду й від 1373 року надсилав представників на ганзейські з’їзди — збори міст.

Порт на Швінґе був економічним серцем тієї доби. Але сусідній Гамбург ріс швидше, і змагання за торгові шляхи на Ельбі було вічною темою. Реформація й розвиток міста йшли поруч: передусім завдяки ченцям монастиря св. Юрія Штаде став протестантським; перше лютеранське казання виголосив Йоганн Гольман уже 1522 року.

Виключення — через англійських сукнярів

Кінець членства настав через господарське рішення, яке спершу здавалося розумним. 1587 року Штаде прийняв англійських торговців сукном — Merchant Adventurers, товариство, яке в Ганзі вважали конкурентом. Відповідь була сувора: 1601 року Штаде вдруге й тепер уже назавжди «розганзили», тобто виключили зі спілки. Англійці довго не затрималися — 1611 року вони перенесли свою факторію до Гамбурга. Штаде втратив і Ганзу, і англійців.

Продовження настало аж через чотири століття. Від 1980-х років місто бере участь у Ганзейському дні нового часу — добровільному об’єднанні колишніх ганзейських міст. А від квітня 2009 року — якраз до 800-річчя міського права — Штаде знову офіційно може носити титул «ганзейського міста». Грамоту вручив тодішній прем’єр Нижньої Саксонії 29 квітня 2009 року.