«Hansestadt Stade» стоїть на дорожніх знаках, бланках і автобусах. Цей додаток молодший, ніж багато хто гадає: аж 2009 року місто дістало право знову його носити — після понад 400 років. Водночас Штаде має герб, засвідчений від XIII століття, і підтримує партнерство зі Швецією, Ізраїлем і Польщею.
Що означає назва Штаде
Назва міста старша за будь-який документ. Давньосаксонське «stath» і середньонижньонімецьке «stade» означали берег, узбережжя чи порт — найчастіше ішлося про гирло меншої притоки. Мовно слово належить до родини «stehen» і «stellen» і збереглося в рідкісному нині «Gestade». Нижньонімецькою місто й досі зветься «Stood».
Шлях назад до титулу ганзейського міста
У Середньовіччі Штаде був членом Ганзи, але 1601 року його остаточно виключили — «розганзили», як тоді казали, — бо місто прийняло англійських торговців сукном. Попри це від 1980-х Штаде брав участь у Ганзейському дні нового часу — добровільному об’єднанні колишніх ганзейських міст.
Від 2005 року місто клопоталося перед нижньосаксонським міністерством внутрішніх справ про право знову офіційно носити титул — і відверто мотивувало це міським маркетингом та розвитком туризму. Заяву подавали доти, доки не досягли успіху: від квітня 2009 року Штаде «з огляду на свій характер морського портового міста» знову може зватися ганзейським. Грамоту вручив прем’єр Крістіан Вульф 29 квітня 2009 року — якраз до 800-річчя штадівського міського права.
Так Штаде став у довгий ряд: до 1990 року офіційно цей додаток носили лише Любек, Бремен і Гамбург, а відтоді його наново дістали численні міста. Нині щонайменше 27 німецьких міст уживають це означення як частину назви, закріпивши його в статуті. Автоматизму тут немає: титул чинний лише для тих міст, яким його надано, незалежно від того, наскільки вагомими вони були в історичній Ганзі.
Ключ і грифони: герб
Герб Штаде має в блакитному полі срібний вертикальний ключ, борідка якого повернута праворуч. Це Петрів ключ бременських архієпископів — нагадування про часи, коли місто належало до архієпископства. Обабіч щит тримають два срібні грифони із золотими гривами, золотими крилами й червоними язиками. Унизу — стрічка з літерами S.P.Q.ST.: «Senatus Populusque Stadensis», рада й громадяни Штаде, за взірцем римського SPQR.
Щит із ключем засвідчений монетними знахідками від XIII століття. Обидва грифони й стрічка додалися аж у XIX столітті. Хто придивиться, знайде герб, зокрема, на порталі Старої ратуші на Hökerstraße.
Три міста-побратими
Найдавніше з наявних партнерств єднає Штаде від 1983 року з Карлсгамном на півдні Швеції — зв’язок, що нав’язує до шведської доби міста. А ще від 1970 року Штаде час від часу влаштовує «шведський тиждень».
16 липня 1987 року додався Ґіват-Шмуель в Ізраїлі — місто біля Тель-Авіва, засноване 1942 року вихідцями з Румунії. З ним відбувається регулярний молодіжний обмін. Третій партнер від 24 березня 1998 року — Ґолдап на північному сході Польщі, у колишній Східній Пруссії поблизу кордону з Калінінградською областю. З Ґолдапом теж є молодіжний обмін, доповнений почерговим обміном різних професійних груп — зв’язок, про який у щоденному житті міста мало хто знає, хоч у Штаде чимало поляків.
Чотири братства
Нарешті, до особливостей Штаде належать чотири історичні братства, які існують донині. Три з них постали в пізньому Середньовіччі як молитовні спільноти: братство св. Панкратія 1414 року, братство св. Антонія 1439-го й братство Розарію й Божої помочі 1482-го. Наймолодше — купецьке й шкіперське братство — засновано 1556 року як об’єднання поромників і торговців зерном; у XVII столітті його члени збирали гроші, щоб викупити моряків із турецького полону.
Усі чотири вважають себе спільнотами взаємної опіки й підтримують людей, які не зі своєї вини опинилися в скруті. У XVIII столітті вони застоялися, у другій половині XIX пережили розквіт — і донині діяльні в соціальній опіці та підтримці культури.
