Хто нині обходить Старе місто Штаде, іде вздовж водойми з плакучими вербами, човнами й давніми містками. Ніщо майже не нагадує, що цей замковий рів був колись частиною однієї з найважливіших фортець шведської Північної Німеччини. Одна будівля, проте, стоїть і досі: цейхгауз на Pferdemarkt, зведений в останні роки шведської доби — і поставлений на місці церкви.
Острів у Швінґе
Старе місто Штаде лежить на острові. Швінґе й замковий рів охоплюють історичне ядро, що міститься в межах колишніх валів. Укріплення тут з’явилися рано: після згасання роду графів Штаде місто перейшло до Генріха Лева, який об’єднав його й оточив валом і ровом. Середньовічному ганзейському містові цього довго вистачало — доки все не змінили Тридцятилітня війна і шведи.
Шведська фортеця
1625 року ввійшли данські війська, 1628-го Тіллі здобув місто для Католицької ліги, невдовзі до 1636 року тут були шведи, потім знову данці. У лютому 1645 року шведи взяли Штаде остаточно; Вестфальський мир 1648 року віддав їм герцогства Бремен і Верден, а Штаде став осідком уряду. Генерал-губернатором був Ганс Крістоф фон Кеніґсмарк, успішний полководець тієї війни, якого королева Кристина 1651 року піднесла до графського стану; перед міськими брамами він звелів збудувати невеликий палац Аґатенбург, названий на честь дружини Аґати.
Швеція хотіла перетворити Штаде на фортецю. Велика міська пожежа 26 травня 1659 року, що поглинула дві третини міста, стала для цього мало не нагодою: місто відбудували за незмінним планом, а водночас постали шведські укріплення, частина яких збереглася донині. Що фортецю сприймали серйозно, показала шведсько-бранденбурзька війна: від початку квітня до 13 серпня 1676 року Штаде як головний осідок шведського намісництва був в облозі, до 1679-го лишався в руках противника, а тоді Сен-Жерменським миром повернувся Швеції.
Цейхгауз на Pferdemarkt
У 1697–1699 роках, тобто наприкінці шведської доби, на Pferdemarkt постав цейхгауз — арсенал гарнізону. Місце мало свою історію: раніше тут стояла церква св. Юрія XII століття, храм монастирського кварталу, ченці якого у XVI столітті чимало зробили для Реформації у Штаде. У St. Georg 1363 року поховали бременського архієпископа Ґотфріда фон Арнсберґа, який помер у Штаде; його поховання збереглося в підземеллі цейхгаузу до сьогодні.
Цейхгауз пережив фортецю на століття. До кінця 1980-х він служив кінотеатром, а також концертною й театральною залою; нині це пам’ятка з гастрономічним використанням посеред центральної площі Старого міста. Дві гармати перед входом нагадують про первісне призначення.
1712: кінець під бомбами
Шведське панування скінчилося у Великій Північній війні. Від 29 серпня до 7 вересня 1712 року данські війська облягали й обстрілювали місто; зруйновано 152 будинки — чверть забудованої площі. Штаде перейшов до Данії, а 1715 року — до Ганновера. Шведський склад біля порту, завершений лише 1705-го, прослужив шведам провіантським домом усього сім років.
Від валу до парку
Коли фортеця втратила військове значення, оборонні споруди стали зеленню. Наприкінці XIX століття місто перетворило укріплення на парки — і водночас переросло їх: уздовж виїзних доріг постали Кедінґерторське передмістя на півночі, Гогенторське на півдні й Шифферторське на заході; назви давніх міських брам живуть у них далі. На одному з бастіонів стоїть краєзнавчий музей, а рів і досі має назви на кшталт бастіону Ґюльденштерн.
Сам рів — більше, ніж декорація. З його частини постав дерев’яний, або плотовий, порт, який Зальцторський шлюз відділяє від збудованого 1880 року міського порту й який сягає пішохідного містка біля бастіону Ґюльденштерн. Своєю назвою він завдячує тартаку й торгівлі деревиною, що мали тут склади; довгий час штадівське вітрильне товариство тримало там зимову стоянку, а нині стоять хатки на воді й пункт прокату човнів. Через замковий рів дерев’яний порт і досі сполучений зі старим ганзейським — тож водяне кільце фортеці далі працює, тільки мирніше.
Обхід замкового рову триває добру годину й веде повз музей просто неба, краєзнавчий музей і дерев’яний порт. Адреси й підказки в розділі Пам’ятки.
Галерея
