Альтес Ланд за порогом — сади, дамби й парадні брами

Хто виїжджає зі Штаде в бік Гамбурга, за кілька хвилин опиняється посеред Альтес Ланду: ряди яблунь аж до обрію, дамби, канави й селянські будинки з майстерно викладеними цегляними щитами. Цей краєвид — не примха природи, а наслідок майже 900 років дамбобудування та садівництва.

Де лежить Альтес Ланд

Альтес Ланд — частина ельбських маршів на південно-західному березі річки. Він тягнеться від Швінґе біля Штаде до Зюдерельбе в Гамбурзі. З нижньосаксонського боку до нього належать громада Йорк і об’єднана громада Люе, з гамбурзького — райони Нойєнфельде, Кранц і Франкоп. Сам Штаде лежить на західному краю цього краю — Вікіпедія описує положення міста як «перехід Альтес Ланду» між Кедінґеном на північному заході та плодовими маршами на сході.

Терен поділено на три так звані «милі», що йдуть одна за одною вздовж берега Ельби. Перша миля між Швінґе та Люе лежить найближче до Штаде. Її обвалували й заселили близько 1140 року. Друга миля між Люе та Есте постала до кінця XII століття, а третю — до Зюдерельбе — через постійну загрозу штормових нагонів обвалували аж наприкінці XV століття.

Голландці в маршах

Назва веде до історії заселення. Нижньонімецькою край зветься «Olland», тобто стара земля — на противагу «новій землі», відвойованій у води пізніше. Між 1130 і 1230 роками володарі запросили поселенців із Нідерландів, які зналися на дамбах і меліорації. Назва села Голлерн у громаді Голлерн-Твіленфлет і досі нагадує про тих голландців. У Штайнкірхені від 1993 року стоїть пам’ятник священникові на ім’я Гайнріх, згаданому в першій колонізаційній грамоті для голландських поселенців Ельбо-Везерського краю близько 1113 року.

Села тут — типові маршові однодворні поселення: садиби стоять рядком уздовж дороги чи дамби, а земля кожної починається просто за нею й тягнеться вузькою смугою до торфовищ на межі ґесту. Цей візерунок канав, доріг і полів майже не змінився від Середньовіччя — одна з причин, чому регіон 2011 і 2021 років пропонували до світової спадщини ЮНЕСКО. Обидві заявки, щоправда, не пройшли ще на рівні землі чи міністерства.

Будинки з оздобними щитами

Найпримітніша риса сіл Альтес Ланду — багато оздоблені селянські будинки. Цегляні візерунки у фахверкових щитах, білі шви, різьблені балки й славетні парадні брами — окремі ворітні споруди перед садибою — і досі показують, наскільки заможними були садівники на родючому маршовому ґрунті. Ґрунт біля Ельби вважають найродючішим; ближче до ґесту він стає торф’янистим, і його почали використовувати пізніше.

Хто хоче побачити цю архітектуру без далекої дороги: одна альтландська садиба стоїть і в Штаде — її перенесли до музею просто неба на острові в замковому рові, і ззовні її можна оглянути будь-коли.

Яблука, вишні й тріскачки

Садівництво на нижній Ельбі напрочуд давнє. Перша письмова згадка є в міській книзі Штаде: 25 березня 1312 року там ідеться про «pomarium» — сад ченців монастиря св. Юрія в межах міста. У XVII столітті під садами було вже близько 200 гектарів. Панівним способом землекористування садівництво стало в другій половині XIX століття.

Нині приблизно на 10 700 гектарах ростуть яблука, вишні, груші та інші плоди. Близько 77 відсотків дерев — яблуні, майже 13 відсотків — вишні. Хто влітку їде селами, бачить вишневі ряди під тонкими сітками: вони захищають плоди від шпаків, нижньонімецькою «Spreen». Колись цим займалися діти з тріскачками й криком, згодом — вітряні тріскачки на довгих жердинах, а далі пропанові гармати, гуркіт яких годинами розлягався над маршами. Від кінця 1980-х перемогли тихіші захисні сітки.

Цвітіння — і зміна клімату

Найвідоміша мить року в Альтес Ланді — весняне цвітіння садів, коли плантації стають білими й рожевими. На свято цвіту щороку обирають королеву цвітіння, яка вбирається в традиційний альтландський весільний стрій. Однак дата зсувається: від 1975 року середня температура в Альтес Ланді зросла на 1,7 градуса, і такі сорти, як червоний боскоп, цвітуть нині на кілька тижнів раніше. Фахівці припускають, що в довгій перспективі частину яблуневих садів можуть заступити персики й абрикоси.

Адміністрація: від округу Йорк до округу Штаде

Політично Альтес Ланд від Середньовіччя мав власне самоврядування, востаннє — як прусський округ Йорк від 1885 року. Після його скасування 1932-го частина на захід від Есте відійшла до округу Штаде, а східна — до округу Гарбург. 1937 року Кранц, Нойєнфельде та Франкоп за законом про Великий Гамбург перейшли до Гамбурга. Від адміністративної реформи 1972 року до громади Йорк, а отже й до округу Штаде, належать також Гове і Мооренде. Для штадівців це означає: Йорк, Штайнкірхен і Голлерн-Твіленфлет — не лише сусіди, а частина того самого округу, з автобусами KVG, які від штадівського вокзалу їдуть просто в край садів.

Галерея