Ельба перед Штаде — пляж, дамби й пором до Ґлюкштадта

Штаде не лежить просто на Ельбі, але Ельба ніколи не далеко. За чотири кілометри від Старого міста Швінґе впадає в річку, а ще за кілька кілометрів починаються піщаний пляж, дамбові луки й вид на судна, що йдуть до Гамбурга. Хто хоче перетнути Ельбу, мусить на воду: аж до Гамбурга мосту немає.

Річка без мосту

Між Штаде й Північним морем немає стаціонарної переправи через Ельбу, а вгору за течією найближчий автомобільний міст аж у Гамбурзі. Для регіону це визначальна риса: протилежний берег, шлезвіг-гольштейнські марші довкола Ґлюкштадта, близький, а дістатися до нього можна лише судном. Після Першої світової війни був навіть план «Ганзейського каналу», який мав відгалужуватися від Ельби біля Штаде й через Везер вести до Серединного каналу; у 1950-х від нього остаточно відмовилися.

Нижня Ельба тут — припливна річка з великими коливаннями рівня. Через це вона була й непростим джерелом охолоджувальної води для атомних станцій уздовж течії: станція Штаде біля гирла Швінґе, як і Брокдорф, Брунсбюттель та Крюммель, уже зупинена. Окремий допис про промисловість на Ельбі в цьому блозі ще буде.

Пляж біля Бассенфлета

Хто влітку хоче пісок під ногами, їде до Бассенфлета в сусідній громаді Голлерн-Твіленфлет. Там просто над течією лежить піщаний пляж із видом на контейнеровози, що пропливають, і вітряки на протилежному березі. Світлини в цьому дописі показують пляж під час відпливу, коли оголюється ватт, і дамбовий краєвид позаду. На ельбських дамбах пасуться вівці — вони тримають траву низькою, а копитами ущільнюють дернину, що робить дамбу міцною. За вітру на Ельбі з’являються кайтсерфери; лютої зими 2012 року річкою навіть пливли крижини.

Кедінґен: край за дамбою

На північний захід від Штаде, між Швінґе та Осте, простягається край Кедінґен. Це пласка маршово-болотна місцевість, частина якої після обвалування лежить нижче рівня моря. Для перелітних птахів це важливе місце відпочинку; багато позадамбових площ під охороною. До Кедінґена зараховують чотири ельбські острови: Краутзанд, Ґауензікер Занд, Ассельський Занд і Бюцфлетер Занд.

Історично під владою Бременського архієпископства Кедінґен мав власний устрій, що регулював передусім дамбобудування, а від 1541 року був представлений як земський стан на бременських ландтагах. До 1932 року існував окремий прусський округ Кедінґен із центром у Фрайбурзі-на-Ельбі; потім він увійшов до округу Штаде. Господарство й досі сільське: рільництво в молодих маршах, молочарство, трохи садівництва за альтландським взірцем і конярство. Довгий час берег визначали ще й цегельні — сусідній Гамбург потребував багато клінкеру, надто під час повоєнної відбудови.

Пором Вісгафен–Ґлюкштадт

Найважливіше сполучення через річку — пором між Вісгафеном в окрузі Штаде та Ґлюкштадтом в окрузі Штайнбург. Він є частиною федеральної дороги 495, тобто «плавучою» дорогою. Поромне сполучення заснував 1919 року Ернст Штурм, капітан, який обійшов мис Горн. Три покоління підприємство лишалося родинним, доки в середині 2020 року його не перебрала фленсбурзька судноплавна компанія FRS.

Ельба в цьому місці має близько трьох із половиною кілометрів завширшки, маршрут — приблизно чотири з половиною кілометри, а плавання триває близько 25 хвилин. Удень в обидва боки ходять два судна на годину, а за великого напливу — кожні 20 хвилин. Чотири пороми схожі між собою й беруть приблизно по 55 легкових авт; найстаріший, «Glückstadt», збудований ще 1959 року, наймолодший, «Wischhafen», — 1988-го на верфі Sietas у Гамбург-Нойєнфельде. Для велосипедистів пором — найдешевший спосіб дістатися з Нижньої Саксонії на західне узбережжя Шлезвіг-Гольштейну: наступна переправа аж між Люе і Веделем.

Компанія показала концепцію з чотирма-шістьма електричними поромами, яка мала б скоротити переправу приблизно до 14 хвилин. Паралельно роками планують стаціонарну переправу автобану A 20 біля Ґлюкштадта, суперечливу через високу вартість.

Німецький поромний шлях

Ельбський пором — водночас станція Німецького поромного шляху, туристичного маршруту завдовжки близько 250 кілометрів від Кіля до Бремерферде, відкритого в травні 2004 року. Він поєднує близько 50 мостів, шлюзів, загороджувачів і поромів — зокрема два останні в Німеччині мости-транспортери в Рендсбурзі та Остені на Осте, а також ручні канатні пороми, як у Ґрепелі. В окрузі Штаде до нього належать ельбський пором у Вісгафені, загороджувач на Осте та поромні прами в Броберґені й Ґрепелі. Отже, хто хоче за вихідні відчути Ельбу, може стартувати у Штаде, відпочити на пляжі, переправитися поромом і повернутися через Осте.

Галерея